Організація виховної роботи класного керівника

Матеріал містить інформацію про роботу класних керівників та учнів. Можуть використати у своїй роботі вчителі, класні керівники та заступники з виховної роботи.

Автор: Головач Оксана Вікторівна

Тема: Організація виховної роботи класного керівника загальноосвітнього навчального закладу

Спрямування: виступ для класного керівника 

Класного керівника призначає директор школи з найдосвідченіших та найавторитетніших учителів. На класного керівника покладається відповідальність за організацію життя дітей, формування та виховання колективу, за стан навчально-виховної роботи в класі. Як вихователь учнів він дбає про їхній всебічний розвиток, про виховання у них працьовитості, колективізму,   про підвищення якості знань та зміцнення дисципліни й порядку в класі.

Основні обов’язки класного керівника сформульовано в Статуті середньої загальноосвітньої школи. У його діяльності поєднуються ідейно-виховні, організаторські та адміністративні функції. Лише за умови органічної єдності та правильного поєднання усіх цих функцій можна забезпечити успішне здійснення складних і відповідальних виховних завдань.

Провідними в діяльності класного керівника є ідейно-виховіні функції. У своїй роботі  класний керівник керується такими нормативно-правовими документами:

1. Конституція України
2. Декларація прав дитини
3. Конвенція ООН про права дитини
4. Закон України «Про освіту»
5. Закон України «Про середню освіту»
6. Основні орієнтири виховання 1-11х класів загальноосвітніх навчальних закладів України
7. Концепція національно-патріотичного виховання
8. Положення про роботу класного керівника

 Працюючи впродовж ряду років з постійним складом учнів, він має змогу поєднати зусилля, спрямовані на згуртування і виховання класного колективу, з вдумливим індивідуальним підходом до кожного учня. Та хоч класний керівник і є головним вихователем учнів, він веде виховну роботу не сам, а разом з усім педагогічним колективом, адміністрацією, позашкільними закладами, сім’єю та громадськістю. Координація всієї цієї різноманітної діяльності, надання їй організаційної єдності, підпорядкування загальному планові багато в чому залежать від організаторських функцій класного керівника.

Який наш класний керівник ?

– активний

– незалежний від суджень

– здатний відмовитися від стереотипів

– має уяву, фантазію

– прагне до розвитку

– критично мислить

– чутливий до проблем

У кожному класі працює певний колектив учителів, який  керується єдиними вимогами до учнів, здійснює індивідуальний підхід до них. Організатором і душею цього колективу виступає, як правило, класний керівник. Він вивчає особливості навчально-виховної роботи вчителів, ознайомлюється з їхніми вимогами та взаєминами з учнями, обмінюється думками щодо поведінки окремих учнів, щодо методів впливу на них. Об’єднання та спрямування виховної діяльності вчителів — його найважливіше завдання. Різні питання виховання та навчання класний керівники та вчителі предметники  вирішують на нараді, методичному  об’єднанні класних керівників, психолого-педагогічному консиліуму та при індивідуальному спілкуванні.

    Діяльність класного керівника досягає своєї мети і дає найкращі результати за умови, якщо вона проводиться за певною системою. Система роботи класного керівника — це сукупність взаємозв’язаних виховних заходів, що випливають з мети та завдань  виховання. Вона передбачає продуманий добір посильного для учнів виховного матеріалу та вміле використання найефективніших засобів і методів впливу. Розглянемо основні розділи діяльності класного керівника, які в сукупності і становлять систему його виховної роботи.

Основні розділи діяльності класного керівника:

-вивчення учнів

-організація  і виховання класного учнівського колективу

-підвищення якості знань та зміцнення дисципліни

-організація та проведення позакласної роботи

-робота з батьками

Вивчення учнів. Класне керівництво починається, як правило, з вивчення класу й окремо кожного учня. У результаті створюються необхідні умови для правильної, раціональної організації виховної роботи, для здійснення індивідуального підходу. Вивчення учнів триває упродовж усього їхнього навчання.

Організація і виховання класного учнівського колективу. Це один з основних, провідних розділів роботи класного керівника. Згуртовуючи учнів у дружний і цілеспрямований колектив, класний керівник створює передумови для успішного розв’язання навчально-виховних завдань. Він впливає на окремих учнів і на клас у цілому не тільки силою свого авторитету, а й шляхом формування громадської думки.

Підвищення якості знань та зміцнення дисципліни. Високий рівень знань і свідома дисципліна — найважливіші показники правильної організації навчально-виховної роботи. Класний керівник дбає про підвищення якості знань школярів, намагається запобігти відставанню окремих учнів  своєму класі.

Помітне місце в діяльності класного керівника посідає виховання в дусі свідомої дисципліни та привчання до виконання правил співжиття. Усього цього досягають поступово, в результаті повсякденної виховної роботи. Класні керівники вимагають свідомого виконання норм і правил поведінки, сформульованих у Правилах для учнів, привчають школярів до додержання режиму, правил культурної поведінки

Організація і проведення позанавчальної (позакласної) виховної роботи. У школах склалися й успішно застосовуються різні її форми. Виховання на уроках у процесі навчання доповнюється позанавчальною виховною діяльністю. Центральне місце в ній посідає національно-патріотичне виховання — формування стійкої життєвої позиції учнів, підготовка їх до активної участі в громадському житті та трудовій діяльності в різних сферах  господарства й культури. В організації позанавчальної роботи, як правило, органічно поєднуються два основні її напрями — ідейно-виховна робота і організація практичних справ школярів. 

Робота з батьками учнів. Кожний учитель підтримує контакт з батьками учнів. Більш тісний зв’язок школи з сім’єю здійснюється через класних керівників. Вони частіше спілкуються з батьками, інформують їх про навчальну роботу та поведінку дітей, накреслюють шляхи спільної діяльності щодо їхнього виховання У сучасних умовах виховні функції сім’ї набагато розширилися, підвищується відповідальність батьків за виховання дітей. Тому співдружність класного керівника з сім’ями школярів набуває великого значення.

Класний керівник більше, ніж інші вчителі, спілкується з учнями. Його спілкування з ними не припиняється із дзвінком. Він і після уроків виступає в ролі організатора життя та діяльності класного колективу. Успіх його виховної діяльності багато в чому залежить від тісної співдружності з батьками. Це дає змогу забезпечити єдність шкільного та сімейного виховання. Співпраця класного керівника   з батьками здійснюється у ході проведення родинних свят, анкетуванні батьків та учнів, збір відомостей про сім’ю, проведенні батьківських зборів і всеобучу, індивідуальних консультаціях для батьків.

Відомо, що особистість школяра формується насамперед у первинному колективі — в класі,  гуртку. Проте виховний процес не обмежується рамками класу. Великий вплив на особистість справляє загальношкільний колектив з його традиціями та суспільне корисними справами. У ньому взаємодіють учні різного віку. Він сприяє включенню їх у загальношкільний актив, у діяльність органів учнівського самоврядування. Серйозну  допомогу класним керівникам надає педагог-організатор. Він інструктує їх з питань виховання учнів у процесі позанавчальної суспільно-політичної та суспільно-корисної діяльності. Він через класних керівників залучає колективи класів до суспільне корисних справ, які здійснює школа. Це досягається за допомогою добре налагодженої інформації про всі заплановані загальношкільні заходи. Разом з класними керівниками, з допомогою учнівського самоврядування педагог – організатор налагоджує різну позакласну та позашкільну роботу. Заступник директора з виховної роботи скеровує роботу класних керівників, пов’язану з використанням позашкільних  закладів та громадськості для розвитку всебічних творчих здібностей та організації їхнього дозвілля,

Відповідальність класного керівника за стан навчально-виховної роботи в класі велика, але не можна знімати цю відповідальність і з інших учителів. Кожен  учитель відповідає за якість виховання та навчання, за стан дисципліни. Він не може лишатися байдужим до недбалих і недисциплінованих школярів.   Класний керівник веде тісну співпрацю  з шкільним психологом (відвідують учнів вдома, роблять акти обстеження житлово-побутових умов, запрошуються на індивідуальні бесіди учні та їх батьки за потребою).

Успіх виховної діяльності класного керівника великою мірою залежить від правильних взаємин з учителями, які працюють у його класі. У Статуті школи зазначено, що учитель виконує почесні й відповідальні завдання не лише навчання, а й  виховання молодого покоління. Він несе відповідальність за виховання учнів у процесі навчання, а також за доручені йому позакласні заходи. Саме вчитель передусім відповідає за дисципліну й порядок на своїх уроках, за виконання учнями поставлених до них вимог. Класний керівник у разі потреба допомагає вчителеві порадою, як краще підійти: до того чи того учня, разом з учителем він проводить у класі роз’яснювальну роботу, а інколи й бесіди з батьками.

Класний керівник веде встановлену документацію класу, подає керівництву школи дані про успішність, відвідування та поведінку учнів, стежить за станом їхніх щоденників.

Забезпечити систему у вихованні школярів нелегко. Проте зробити це необхідно. Інакше виховна діяльність класного керівника не матиме успіху. Він може витратити багато сил та енергії на проведення окремих, розрізнених заходів, але не досягне потрібних результатів у вихованні.

У своїй роботі керуючись методичними рекомендаціями щодо організації виховної роботи в школі ведеться робота у різних напрямках виховання. 

Ведеться робота за напрямками:

• Національно-патріотичний
• Військово-патріотичний
• Правовиховний
• Формування здорового способу життя
• Екологічний
• Формування навичок самоврядування
• Соціальної активності у процесі практичної громадської  діяльності

Класні керівники намагаються охопити всі напрямки виховання, але окремі з них, зробили провідними у своїй роботі. 

Одним із завдань виховного процесу є духовно-моральна компетентність. Глибокі соціально-економічні перетворення, що відбуваються в сучасному суспільстві, знецінені моральні ідеали, бездуховність, безвір’я й агресивність, що панують навколо, обумовлюють актуальність проблеми духовно-морального розвитку особистості. Відповідальність за формування системи моральних цінностей покладається на родину, суспільство та систему освіти на всіх її етапах. Тому процес навчання пронизаний виховними заходами.

Одним із виховних завдань школи є військово-патріотичне виховання, спрямоване на підготовку до оволодіння військовими професіями,формування готовності до служби в армії, задоволення інтересів підростаючого покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни. У зв’язку з цим  проводиться профорієнтаційна робота серед старшокласників на подальшу службу в Збройних силах України, на класні години запрошуються  працівники МЧС , учні відвідують  МЧС. 

Класні керівники здійснюють роботу щодо формування ціннісного ставлення особистості до сім’ї, родини, людей відповідно до концепції сімейного виховання дітей і молоді в системі освіти України «Щаслива родина». 

Одним із головних напрямків роботи класного керівника є превентивне виховання. Проводяться заходи спрямовані на запобігання формуванню в учнів негативних звичок, рис характеру, прояви асоціальної  поведінки. 

Складовою частиною роботи є шкільне самоврядування,  яке є однією із важливих умов залучення учнів до громадської діяльності. 

Гарним помічником класного керівника у формуванні громадської свідомості є бібліотека. Ведеться тісна співпраця з шкільною та міською бібліотеками, де нашими спільними зусиллями проводяться різні заходи. 

Хорошим класним керівником стати нелегко. Проте ним може стати кожний учитель, який при наявності високих моральних якостей наполегливо працює над собою, сумлінно ставиться до дорученої справи. Школярі часто згадують трудові справи, захоплюючі екскурсії та походи, шкільні вечори та веселі новорічні ялинки, яскраві доповіді й гарячі диспути. Не забуваються й задушевні бесіди з класним керівником, його дружня підтримка у важку хвилину. Багато учнів після закінчення школи не поривають зв’язку із своїм класним керівником. Вони пишуть, дзвонять  йому, просять у нього поради, діляться своїми радощами і прикрощами, досягненнями та успіхами у праці, в особистому житті.

Класний керівник не повинен іти попереду, ведучи за собою дітей, не повинен іти позаду, весь час підштовхуючи їх, – він повинен  бути весь час поряд.

Висока ідейність і  свідомість. Якість виховної роботи, її ефективність багато в чому залежать від ідейної переконаності та від рівня політичної свідомості вихователів. Ідейна загартованість, політична зрілість і  свідомість невід’ємні їхні риси.

 Виховання не стихійний процес, а цілеспрямована і планомірна діяльність, скерована на формування та розвиток особистості. 

Чітке розуміння мети виховання, постійне прагнення до її втілення забезпечують правильний напрям виховного процесу, підвищують його ефективність. Передові класні керівники ніколи не забувають про основну мету виховання. Виходячи з неї, вони ставлять перед учнівським колективом близькі, середні й далекі перспективи і мобілізують учнів на їх досягнення.

Високий моральний авторитет. Сила виховного впливу класного керівника на учнів великою мірою залежить від його морального авторитету. Особистість вихователя, його моральне обличчя справляють вирішальний вплив на формування свідомості і на поведінку школярів. Цей вплив за своїм значенням не можна ні з чим порівняти й нічим замінити.

Вихователь сам має бути вихованим. Він повинен мати високі моральні якості, які прагне прищепити своїм вихованцям. Це положення безперечне. Якщо класний керівник вимагатиме від своїх учнів дисциплінованої поведінки, і сам порушуватиме порядок у школі, то його вимоги не досягнуть мети. Якщо він закликатиме учнів до правдивості, чесності, а сам виявлятиме нечесність, то учні не почують його заклику.

Моральне обличчя класного керівника, його вольові якості та позитивні риси характеру — найважливіші передумови підвищення ефективності виховного впливу. Йому замало лише професійних навичок та вмінь. Важливо, щоб він завжди керувався високими громадянськими мотивами, був вихователем-громадянином, відданим своїй роботі.

Авторитет завойовується, формується в результаті наполегливої праці, зразкової поведінки, відповідального ставлення до дорученої справи.[…]

Опубліковано фрагмент