"Хай кличе щастя у дорогу, дарує доля зорепад!" - випуск 2017

"Кожного з цьогорічних випускників вже кличе щастя у дорогу і кожному дарує доля зорепад". Так розпочинається свято у Яготинському НВК №3 2017 року. Діамантовим розсипом сяючих зірок зустрічає випускників святково прибрана сцена районного будинку культури. 
46 випускників 11-А і 11-Б класів Яготинського НВК №3, схвильовані і щасливі заходять у приміщення, ніяковіючи від сотень направлених на них захоплених поглядів рідних і друзів. Батьки, схвильовані не менше, з годістю і любов'ю проводжають поглядом своїх дітей. Вся зала наповнена пахощами квітів, лунких голосів, і, здається, навіть повітря тремтить від радості і хвилювання. 

  Перші акорди і свято розпочинається. Чарівні ведучі Станіслава і Віктор урочисто виходять на сцену і оголошують свято випускного вечора відкритим, запрошуючи винуватців торжества на сцену. 
  
    І от глядачі вже відчувають, що "Майбутнє починається сьогодні - із щастя, яке кличе у дорогу й рясного зорепаду за порогом".

   

Привітати випускників прийшов Олександр Феодосійович Дерунець - голова Яготинської районної Державної Адміністрації, який промовив теплі слова, пригадав свої шкільні роки і побажав нашим випускникам найсміливіших звершень і здійснень усіх їхніх мрій і сподівань. 

Найтепліші слова промовляє до своїх вихованців класний керівник 11-А класу Бойко Ілона Володимирівна, бажаючи випускникам:

 "Знайдіть себе, живіть на радість рідним,

Будьте щасливі від простих речей,

Останнє не шкодуйте дати бідним,

Не залишайте у біді людей!

Багатство у житті не головне, повірте!

Насправді, головне саме життя!

Тож хай на небі кожна ваша зірка

Не матиме ні краю, ні кінця!"

  Учні 11-Б класу із невимовною тугою і щирим теплом згадали свого класного керівника Шипуліну Валентину Василівну, якій так і не довелося довести своїх вихованців до цього щасливого дня. 

"Світлу пам'ять про Вас напишу, намалюю, накреслю

На зірках, на траві, на корінні, на струнах дощу...

Ніжні спогади я заплету в перевесло...

На губі закушу. На сльозі зашепчу. Замовчу...

 Образ Ваш збережу у гарячому, юному серці,

Пам'ятатиму ніжність материнських Ваших порад.

Помічатиму погляд у тендітній, прозорій веселці,

І шукатиму зірку в серпневий рясний зорепад"...

Складна І. В.

    І піднявся зал для вшанування пам'яті улюбленої вчительки, і хвилиною мовчання віддав шану цій світлій і чарівній жінці, яка любила і підтримувала своїх учнів шість із половиною років. 

    Для вручення атестатів випускникам 11-А і 11-Б класів на сцену піднялися директор Яготинсього НВК №3 Комаренко Світлана Олексіївна, заступник директора Юхта Юрій Васильович і голова РДА Дерунець Олександр Феодосійович. 

    Цінними подарунками, грамотами і, звичайно ж, золотими медалями були нагороджені медалісти: Навальна Олександра, Євлах Маргарита і Івахно Яна .

І злетіли у повітря в переможному пориві руки, зросили очі сльози щастя, залунали прощальні пісні, закружляли в останньому шкільному вальсі вчорашні школярі. 

Приготували й батьки своїм "малятам" запальні танок і пісню. Мабуть, ще ніколи діти так не пишалися своїми батьками, як у ту мить!

 Олексенко Анастасія та Каленіченко Яна заспівали чарівну пісню "Мама", і, вже такі дорослі й мужні, сини запросили своїх матусь на танок.

Чим виміряти шкільні роки? Як забути їх неповторні, кумедні, й не дуже, миті? Чим віддячити своїм вихователям за мудрість, тепло і знання, з такою турботною наполегливістю вкладені у душу? 

Мабуть, вчинками, гідними громадянина своєї країни; блискучими досягненнями у подальшому навчанні; здобутками у професійній діяльності; глибокою любов'ю і повагою до своїх рідних, до своїх вчителів, до своєї землі, до своєї України! Щасти, Вам діти, на вашому шляху! 

Маленьке джерельце народжується в лісі

Під шатром віковічних дерев.

І зрілішим струмком тече вже на узліссі,

Вбираючи цвіт папороті й аромати трав.

Набравшись досвіду, у світ із лісу витіка ріка.

Несе човни, турбіни крутить, людям помага.

В кінці шляху, вже мудра і широка,

До океану в морі проклада дорогу.

Ось так же в світ прийшли і ви – 

Маленькі зірочки для мами й тата.

Ви підросли і випурхнули з рідної сім'ї.

Вас школа прийняла, маленькі дошкільнята!

У школі вас чекали вчителі,

Долати сходинки до знань допомагали.

Важкі портфелі в класи ви несли, 

Сумлінно їх знаннями наповняли.

Вже продзвенів останній ваш дзвінок.

Тепер ви досить мудрі й самостійні.

Ви самі в змозі стати на крило,

А ми залишимось вас згадувать постійно.

Нехай же шлях вам стелиться легкий.

Летіть, вчорашні соколята!

Але не забувайте вік шкільний!

І перш за все, не забувайте маму й тата!

Хай добрі вчинки супроводжують життя,

Хай дії ваші будуть чесні й справедливі,

Хай ваші ріки мчать через моря

В безмежний океан могутньої країни!

Большакова Ю. А.