Лідер року 2018

Ми вкотре «порушили» вранішній спокій районного дитячо-юнацького будинку творчості цієї сонячної днини 25 квітня 2018 року – зазвичай тут людно і гамірно лише у другій половині дня. Але сьогодні лідери учнівського самоврядування зібралися у його стінах для участі у конкурсі «Лідер року 2018».

Ідейний надихач і головний організатор заходу Богомаз Я. М. гостинно запросила всіх до музичної зали будинку творчості.

Від нашої школи у конкурсі «Лідер року» брали участь Нікіта Тєлєгін (7-В клас) і Аліна Смашна (7-А клас) із групою підтримки – Музикою Лізою та Шпак Юлією.

Кожна самопрезентація має містити у собі часточку доброго гумору. Якщо Нікіта і хвилювався, то цього ніхто не помітив. Його виступ був настільки проникливим і безпосереднім, що викликав щирі усмішки в залі. Аліна трималася більш впевнено, адже вже має досвід у подібних заходах. Вона закликала своїх товаришів ніколи не зупинятися, а йти далі – навчатися і самовдосконалюватися.

У творчому конкурсі «Штрихи до портрета лідера» конкурсанти продемонстрували свої захоплення і вподобання: лунали авторські вірші, ліричні пісні, демонструвалися саморобки і малюнки, танці і руханки. Досить несподіваним було зауваження журі щодо східного танцю, який виконала учениця Богданівського НВК. Дівчина захоплюється і займається східними танцями, тому й продемонструвала своє вміння. Нікіта, як справжній лідер, тактовно вступився за дівчину, відверто не розуміючи, як особисте захоплення може викликати негативну реакцію і чому повинні виконуватися виключно українські танці на догоду сучасній «моді на все українське»?

Були, звичайно, недоліки у нашій подготовці через нечітке формулювання вимог до конкурсних завдань, проте ми аплодуємо Нікіті, який проявив дива ерудиції, миттєво орієнтуючись в ситуації. Він показав вміння парирувати випад, чим завоював симпатії майже всієї аудиторії.

Звісно, неприємно, коли з тобою вступають у полеміку, але саме самовпевненість (впевненість у собі), на мою думку, дає змогу не злякатися думки авторитету і вступити у діалог, захищаючи свої переконання. Подібна «самовпевненість» чомусь досі називається «зухвалістю» і сприймається як загроза авторитетності, а то й, боронь Боже, «грубістю» з боку підлітка.

Мабуть, саме тому Нікіта не потрапив до фінальної трійки лідерів.

Участь у конкурсі – жорстка школа практики, адже саме там починаєш розуміти, у чому суть самого задуму і що конкретно вимагають від учасників.

Лідер повинен бути достатньо самовпевненим, аби повести інших за собою. Ніхто не піде за лідером, який не впевнений у собі, у своїх силах.

Аліну Смашну відділяв від фіналу лише один крок. Вона, як більш досвідчена, орієнтувалася краще за Нікіту у питаннях стратегії і маневруванні на слизьких теренах самоврядування. Більш прямолінійний Нікіта, хоч і орієнтувався в ситуації, виявився непідготовленим до перепетій подібної боротьби. Але, як на мене, такі діти, як Нікіта, мені імпонують найбільше. Вони володіють невловимим шармом чистої безпосередності, яка роззброює.  А люди зазвичай не люблять, коли з них зривають маски.

Парадокс – я ніколи не вміла грати за правилами, які мені встановлювали, хоч грала за ними, адже не мала Нікітиної сміливості. Цей хлопчик вчить мене не боятися. Безумовно, Нікіта Тєлєгін став відкриттям цього року, який отримав змогу і має сміливість у повній мірі продемонструвати всі свої лідерські якості.

Лідером року стала учениця Капустинського НВК Шекеня Оксана. Нікіта Тєлєгін оримав нагороду у номінації «Креативна особистість», а Смашна Аліна у номінації «Генератор ідей».

Зустріч навчила нас багато чому. І цей корисний досвід стане у нагоді всім його учасникам.

PS:    Захід чудовий, але у мене залишився неприємний осад, якого, на мою, можливо, упереджену, думку, не було б, якби мóлоді дійсно давали можливість «самоврядóвуватися». Адже допоки молоддю керуватимуть люди, які вимагають «хорів» і «етнічних національних танців», - ми не зрушимо ані кроку на подальшому шляху до європейського світу.