Семінар "Толерантнісь" у Нечипорівському НВК

Семінар на тему "Толерантність" у Нечипорівському НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" відбувся 15 лютого 2018 року. На семінар з толерантності були запрошені заступники директорів з виховної роботи і педагоги-організатори. Нечипорівський НВК прийняв учасників дуже привітно і показав приклад толерантності не на словах, а на ділі. Звіт педагога-організатора про відвіданий семінар - слухати і дивитись: На світі існує таке поняття, як "толерантність". Ми, педагоги, розповідаємо про неї нашим вихованцям і навчаємо їх бути толерантними. Проте, на жаль, подеколи наші вчинки кардинально відрізняються від наших настанов. Діти інтуїтивно це відчувають, і тому не завжди наша наука досягає мети.

Але я бачила місце, де поняття толерантності - не порожній звук, не прості балачки. Я тепер знаю місце, де толерантність є і впроваджується реально, а не показово. Я його бачила на власні очі.

15 лютого відбувся семінар заступників директорів з виховної роботи і педагогів-організаторів у Нечипорівській загальноосвітній школі. Директором там працює Смачна Світлана Юріївна.

На мій превеликий сором, я спочатку не знала, що Світлана Юріївна - директор школи. Адже вела вона себе зовсім не як директор, звичний для нашого уявлення. Вона сама провела екскурсію по школі, сама фотографувала, розповідала, допомагала з презентаціями. Вона приймала активну участь у тренінгу і навіть власноруч продемонструвала один з його елементів - "Дослід зі склянкою". 

Що я скажу? Мої враження напрочуд позитивні. Отаким повинен бути сучасний директор школи: помічником, консультантом, порадником, активним учасником всіх шкільних подій. Адже, лише підтверджене власним прикладом, наше навчання толерантності здатне здобути відгук у дитячих серцях і наштовхне учнів на толерантну поведінку по відношенню один до одного та до оточуючих. 

Цікава екскурсія етнічним музеєм школи запам*яталася мені найбільше. Дбайливо зібрані старовинні речі, п*янкий аромат бабусиних висушених трав огортає одразу ж, як переступаєш поріг музею. Здається, ніби й справді потрапив у минуле.

Цікаво було й пройтися відтвореною в коридорах школи українською вулицею, оточеною вербовим тином, та позаглядати у кабінети під солом*яним дахом.

Дякуємо дружньому і привітному колективу Нечипорівського НВК за те, що ваші слова не розходяться з ділом. Будемо переймати ваш досвід та толерантне ставлення до всього, що нас оточує.